Спочатку наш шлях пролягав через гайвей Hwy-22 (Cowboy trail) до містечка з багато-обіцяючою назвою Rocky Mountain House де проживає майже 7тис жителів. Там ми зупинились поїсти і попити в Tim Hortons - популярній канадській мережі швидкого харчування і кав'ярні.
Далі вже по Hwy 11 поїхали в сторону Nordegg. Недалеко за цим невеликим містечком з 200 жителями була наша перша ціль - Водоспад Crescent. Ми приготувались йти 6 км, а виявилось, що він в 100 м від стоянки... Водоспад двохкаскадний і має серповидну форму, звідси і назва - crescent. Було досить багато людей на наш подив. Звичайна на погляд річка раптово падає в провалля, поступово міняючи форму планети. Дивлячись на водопад знизу починаєш сумніватись в значенні фрази "нежива природа". Походили довкола, пофотографували і вирушили далі...
Нам потрібно було знайти місце ночівлі і першим у списку був campground "Two O'clock". На кемпграунд не можна наперед замовити місце, вони працюють по принципу: перший прийшов - перший зайняв місце. Ми знайшли вільне місце і вирішили там зупинитись. І як не дивно, прибули ми туди по другій годині дня, звідки і вирішили що походить його назва. Кемпграунди платні - $22 на добу з машини, за ці гроші ми отримали місце зі столиком, цілу тачку нарізаних дров, впорядковане вогнище, колонка з водою і стаціонарний туалет з санітайзером і туалетним папером, ведмеде-захищений смітниковий бак. Ми розклали намет і зробили розвідку на наступну мандрівку до Suffleur Falls. Деякi мандрівники приїзжають в так званий motor-home, де є практично все: і меблі, і кухня, і спутникове телебачення і хороша спальня, ще й машину тягнуть за собою на причепі для місцевих поїздок. Одна така пара зупинилась по сусідству.
А на самому початку ущелини вирує водоспад. Вода з гуркотом вривається в провалля шириною 4-5 м, піднімаючи міріади крапельок, утворюючи невеличку хмаринку. Грунт гуде і легенько дрижить. На зворотній дорозі зустріли знайомого альпініста з Едмонтону (світ маленький і тісний).
Далі ми поїхали в сторону Saskatchewan crossing i по 93 дорозі на Columbia Icefield. Почався дощ і нам прийшлося поміняти місце обіду. Розпогоджувалось, коли ми під"їхали до Weeping wall - це висока скельна стіна, де біля десятка маловодних водоспадів (відео краще показує їх). Далі наш шлях пролягав до Columbia IceField, там був різкий, холодний вітер і ми вирішили їхати далі та знайти краще місце для обіду. По дорозі зустрілися дикі кози, які переходили дорогу і створили невеликий трафік-джам. Всім хотілось на них подивитись і сфотографувати на пам"ять. Невдовзі ми знайшли невеличку, добре облаштовану стоянку з обідними столиками і туалетом. Там ми і зупинились, щоб зварити обід, поблизу було гарне велике джерело води, що витікала з під землі. Майже під Джаспером (Jasper) побачили ведмедя, але не встигли зупинитись, потім була ведмідь-мама з ведмежатами в 30 м. від дороги, встигли зробити невиразні фото, як вони зникли в лісі. Заїхали в Jasper і зайшли в улюблену пекарню нашої дочки - "Ведмежа Лапа". За містом знову зустріли групу тварин, на цей раз оленів, які мирно жували траву на поляні біля 16-ї дороги (Yellowhead) Далі ми поїхали на гарячі джерела - Miette Hot Springs, погрітись в гарячій воді. Ми планували 4-х денну мандрівку, та через раптове погане самопочуття дочки мусіли повернутись, скоротивши поїздку до двох днів і 997 км. Тим не менше вдалося змонтувати відео майже на 40 хв.
Немає коментарів:
Дописати коментар