Assiniboine 2011

Цього року мені пощастило побувати в Ассинибойн провінційному парку, який розмістився на кордоні національного парку Кутней (що в Британській Колумбії) і Національного парку Бенфф що вже в Альберті.
Парк носить назву однойменної високої гори Ассинибойн 3618 м. яка домінує над всіма довколішними горами і має форму трохи зрізаної правильної піраміди за що її деколи називають канадським Маттергорном (відомої вершини в Альпах).
Від стоянки автомашин до табору було 23 км пішої мандрівки, які я з своїми новими знайомими: Джулія на Рей а також їх дітьми Мерин (12) і Ерик (9) подолали за 7 годин. Вони виявляється вже тут були але зимою на лижах і також всією сім'єю.
Цьогорічний табір був в наметах і, як у великих експедиціях, мав свою кухню-палатку де "професійний" повар Даян готувала нам сніданок, обід та вечерю, мали ми також суху палатку армійського зразку з пічкою на дровах і достатньо великою що просушити мокрі речі і посидіти під час негоди. Снігопад застав нас на другий день табору в понеділок 15-го серпня, наша поляна вкрилась сантиметровим шаром снігу який над вечір розтанув, але заморозки були щоранку і вода покривалась льодом, що й не дивно - адже базовий табір був на висоті 2155 метрів (що вище Говерли). Що вечора ми спонтанно вирішували куди і на яку гору будемо йти на наступний день, готували собі пакунки з "бутербродами" чи то просто їдою, яку кожний готував собі сам до власних вподобань.
В таборі був стаціонарний туалет і місце для зберігання їди, оскільки в районі є ведмеді-гризлі. Одного дня ведмідь заходив до нас але ми з ним на годину розминулись, оскільки після мандрівки на Nub вирішили ще скупатись в озері Елізабет. (дуже швидко ....;-)
За вісім днів вдалося сходити на 8 нескладних вершин, і одна вершина нас не пустила на верх без шнурків і без запасу по часі.

Ходили ми групами по 4-6 людей, а всього в таборі нас було 16 дорослих і 4-ро дітей 9,10,12,13 років. Не мало і не так багато, щоб створити гармидер на кухні. Деякі вершини вимагали вміння лазити на невеликі, по 2-4 метри стінки, не дуже складно, але відповідального лазання (без права на помилку), з чим діти чудово справились.









Внизу невелике слайдшоу /відео яке дасть віддалене уявлення про ті 8 днів:

Horse racing / Коники

В середу ми з Вікторією відвідали Кінські перегони (Horse racing). Iподром, він тут так НЕ називається знаходиться майже в центрі міста і чудово обладнаний. Людей приходить відносно небагато в порівнянні до кількості вільних місць. Вхід безкоштовний. Платять лише ті хто робить ставки на коней. Всі коні і жокеї мають імена і спеціалісти напевно краще знають на кого варто ставити.
Коли ми підійшли, стався досить смішний випадок - один з коней втік і носився до біговим доріжкам хвилин з десять, поки його не зловили вручну, спроба вирватись йому не вдалась.
Трак - доріжка де бігають коні, є пухка земля, спеціально підготовлена тракторами і поливалками. Напевно там коням легше бігати, а жокеям падати на мяку землю. Заїзди відбуваються кожні 15-20 хв. Результати висвітлюються на телеекранах, там же є результати забігів бо багатьом іподромам Америки, можна робити ставки і на біга в інших містах. Це така собі своєрідна мережа кінських перегонів. Вона має свох палких прихильників. Мене в якійсь мірі здивував такий факт що є люди які платять гроші за те щоб після смерті їх прах було розвіяно над біговими доріжками, така любов до коней !
Система ставок на коней виглядає досить складною, але там враховується все. Статистика відома як організаторам так і гравцям. Можна ставити на одного коня або на двох чи трьох, на порядок в якому вони прибіжать і чи будуть першими взагалі. Найбільше можна виграти коли зробити ставки на слабих коней і вони дійсно переможуть (що малоімовірно тому і цінно)
Ми ставок не робили, лише пробували вгадати хто буде першим - але безуспішно.
Маленьке відео і фото додам пізніше...

Вчимося грати на піано

Навчитись грати на будь-якому музичному інструменті вимагає терпіння і наполеглевості як від учня так і від учителя. Уміння піднести і переконати, що перші несміливі рухи не є невиправними помилками, а в загальному це рух у правильному напрямку. Це те що дійсно має п.Марія Дитиняк. В мене були певні сумніви, чи зможе наша дочка щось заграти і чи хватить їй терпіння і бажаня вчитись. Та пані Марія їх розвіяля....
По закінченню навчального року був невеликий, але надзвичайно приємний концерт де діти були виконавцями а батьки та родичі - вдячними слухачами.
Ще раз пережити ті хвилюючі моменти можна ось тут

Piano Concert 2011 from pifihor on Vimeo.

Велика подяка п.Марії за її любов до музики і за вміння передати її нашим дітям!

Ha Ling, скальний пік над містечком Canmore

В кінці травня 2011, в неділю ми відвідали славне місто Калгарі. Це велике місто майже у підніжжя скелястих гір. Там живуть наші хороші і можна сказати давні знайомі - Евген та Надія і Ксеня. Вони щойно переселились у чудовий дво-поверховий будинок з великими і просторими вікнами, гарним подвірям, розміщений на висоті 1250 метрів над рівнем моря, прямо як колиба в Карпатах. Ми мали чудовий вечір з вином і спогадами, все про гори.
На настипний день вже за годину приїхали в столицю Канадського альпінізму - містечко Canmore. погода була чудово-сонячна, хоча два дні назад був сидьний снігопад. Звичайний літній маршрут був повністю сніжним майже від самої автостоянки. Ми чудово провели час. піднявжисб на вершину піку Ha Ling 2407 м з 1600 десь за 2-3 години. Кортке відео можливо дасть уяву про нашу недільну мандрівкa:



Після мандрівки ми повернулися в Калгарі будуючи плани на майбутні сходження. Прибули десь в 6-й вечора до Евгена де зустрілись з дружинами які щойно повернулись з зоопарку.
Calgaryzoo - один з найбільших зоопарків Канади. Шість годин таки не хватило щоб все подивитись. Надя пригостила нас чудовим обідом і ми знову в дорозі але вже додому в Едмонтон, 300 км або 3 години їзди, в ліжко спати а наступного дня.... на роботу, в школу, кому що...

Філософія на Ярмарку

В суботу і неділю в комплексі Української молоді відбувся традиційний ярмарок. Було багато людей і дітей, машину запаркувати вдалося не відразу на величезній стоянці біля будинку. Звісно що це результат дії часу (див. попередній допис) Традиційно на цьому ярмарку виступають наші діти з танцями що в якійсь мірі показують Україну з її найкращої сторони.
Дивився я на виставу та й потягнуло мене як то кажуть на філософію: Хто ми є, звідки ми прийшли і куди йдемо.
Спочатку про минуле: як красиво і яскраво оформлені національні костюми, це вам не рівня до сучасний светрів і джинсів... Як і тепер так напевно і в ще більшій мірі колись такий святковий одяг виконував роль "мессенджера" тобто він був тим рекламним щитом що передавав іншим і нам самим якесь повідомлення, якусь ідею. "по одязі зустрічаємо" каже народне прислів"я, тобто читаємо принесену нам новину. В національних костюмах, я особисто бачу ще й історію та прочитати її не можу бо невмію. Напевно вам знайоме відчуття коли ви в Китайському кварталі оточені безліччю гієроглефів і знаєте що вони щось вам говорять і кричать, а що саме? (тут правде є простий вихід: можна спитати знайомого китайця і все стане зрозумілим) а ось в мові костюмів я немаю кого запитати.
Що ж давайте пройдемо на ярмарку;
Частина 1, сучасні і старовинні танці

це відео знято простим фотоапаратом. тому і зображення неякісне
Тут декілька виступів і сюжетів об"єднано в дві частини приблизно по 15 хв кожна.
частина 2: міні-ферма, Українські танці, в українському будинку.


Діти крім танців ще мали чим занятись: грали в різні ігри, розмальовували писанки (ще одне стародавнє містичне мистецтво). Та напевно найбільше їм cподобалась ферма з справжніми тваринами - що це, голос далеких предків чи генетичний магніт до природи? Чому, ми дорослі, не хочемо возитись з тваринами а діти хочуть? на це питання певно є багато відповідей і можливо протилежних. Люди хочуть побудавати свій штучний світ де все абсолютно виготовлено на фабриках і заводах, створють нові матеріали і речовини, а потім раптом приходять до думки що природа вже створила найкраще. Найкраща їда - organics без добавок і без "добрив", здоровий одяг з природніх тканин відомих з античних часів, дерев"яні будинки мають більше енергії ніж цеглові, і так далі.

ЧАС, TIME.......

тут не всі думки мої, та це несуттєво для часу....

Час вивчається вченими та філософами вже на протязі 2500 років, дякуючи цій увазі, його набагато краще розуміють тепер. Тим не менше багато питань залишається невирішеними. Ось короткий список найбільш важливих – що власне являє собою час:

чи існує час де нічого не змінюється;

якого типу мандрівки в часі можливі;

чому час має напрямок;

чи реальні є майбутнє і минуле;

як аналізувати метафору плину часу;

чи майбутнє буде нескінченним;

чи був час до “Великого Вибуху”

[ часова чи безчасова концепції є семантичною основою ]

[ що за нейронний механізм що відповідає за наше відчуття часу ]

Деяки проблеми будуть вирішені самим прогресом науки, інші ж вимагають філософського аналізу.

Подивимось на одну проблему на якій думки філософів серйозно розділені: Яка є [онтологічна] різниця між теперішнім, минулим і майбутнім? Є три несумістні теорії. [Презентисти] (Сьогоденники) вваають що важливим є лише теперішні об'єкти і відчуття теперішні є реальними і ми свідомо визнаємо це в особливій “яскравісті” нашого теперішнього буття. Динозаври не потрапляють в цю реальність.

Відповідно до теорії розширюючогося всесвіту минуле і теперішнє обоє є реальними, але не майбутнє оскільке майбутнє не є визначеним але потенційним. Динозаври — це реальність, а наша смерть — ні.

Третя і найбільш популярна теорія каже що немає суттєвої онтологічної різниці між минулим, теперішнім і майбутнім оскільки різниці є відносно суб'єктивними. Цей погляд називають “Етерналізм” (Базова універсальна теорія)

Canadian Rockies, Cкелясті гори Канади, Літо 2009

Цього літа мені пощасливилось побувати в різних куточках Скелястих гір і відвідати 11 вершин. (ще дві вершини непустили на свої найвищі точки)
Відкрили сезон разом з моїм другом і затятим мандрівником Євгеном, сходженням на красиву вершину Grotto 2706, що височіє прямо над альпініською столицею Канади - містечком Canmore. Це короткий маршрут з перепадом висот в 1425 м і починається він відразу за територією ACC (Alpine Club of Canada) Стежка відразу стрімко піднімається вгору серед лісу.
Крізь прогалини чудово видно Canmore і улюблену гору всіх фотографів - "Три Сестри"

Основний набір висоти припадає на лісову стежку а вже далі починаються кам'яні схили дещо похожі на цекоти в Карпатах, що виводять на гребінь. десь за годину досягаємо
кам'яної вершини.
Їмо бутерброди і милуємось навколішнім краєвидом.

Маленьке відео дасть уяву про гребінь що веде від/до вершину Grotto


Mt. Grotto 2706 m. Canmore, Alberta from pifihor on Vimeo.

Це вид на Canmore, тут розміщено центральний офіс альпініського клубу Канади.
Не в Оттаві чи Торонто але ось тут в горах.

Стати учасником клубу досить просто. Потрібно заповнити невелику анкету прямо на сайті і заплатити member fee порядку $50 CDN на рік. це можна зробити також через їх веб сайт.







Того ж 2009 року ми відвідали сусідню вершину з красивою назвою - Три сестри.
Побували в гостях у Середньої Сестри що посередині, на черзі є Велика Сестра, на світлині вона є праворуч і можливо колись відвідаємо малу сестру, куди немає пішохідного маршруту. Маршрут починався прямо з Canmore, і йде зліва по ущелені за трьома вершинами. Ці вершини, досить дивно, мають зовсім іншу форму з другого боку. таке тут часто трапляється. ми розпочали мандрівку десь о 10 ранку а повернулись назад в 8-й вечора. маршрут проходив по руслі невеликої річки з слідами зимових лавин в виді рівно поломаних дерев. хоча цей маршрут є популярним, ми зустріли людей вже на самій вершині і на підходах до неє. Були веселі хлопці з Квебеку, які від душі покричали.
З погодою нам пощастило за що їй спасибі.



А ось маленьке відео

Middle Sister 2769 (Three Sisters) from pifihor on Vimeo.
Middle Sister 2769, Canmore, Alberta.

talk in Ukrainian :-)

відео знято на вершині Middle Sister 2769

Це середня вершина гори Three Sisters (Три Сестри)

напевно найбільш фотографованої вершини в Канадських горах

такоє є частина спуску з вершини.

12 липня 2009 р

Маршрут описаний як легкий, непотрібно спорядження - все йдеться ногами. Ми пройшли за 9 годин, туди і назад

набір висоти 1400 м. приблизно 9 км в одну сторону.



далі буде....